/Пелюховський Андрій Васильович – автобіографія

Пелюховський Андрій Васильович – автобіографія

АВТОБІОГРАФІЯ

Пелюховський Андрій Васильович, громадянин України, народився 5 травня 1973 року у м. Києві, експерт у галузі економіки та транспорту, громадський і політичний діяч, засновник громадської організації «Захист і Допомога», лідер політичної партії «Сила Нації», учасник бойових дій.

Впродовж 1991-1992 рр. проходив строкову службу в лавах збройних формувань СРСР, брав беспосередню участь у силових заходах з локалізації збройного конфлікту у Нагорному Карабасі (Азербайджанська РСР).

Здобув вищу економічну освіту у Міжнародному університеті бізнесу і права, де навчався у період 2001–2005 рр. Після цього вступив до Київського національного університету внутрішніх справ, де здобув кваліфікацію юриста у галузі «правознавства» і який закінчив у 2010 році.
Діловий шлях розпочав у 1999 році очоливши товариство з обмеженою відповідальністю «Наталі», де пропрацював два роки на посаді комерційного директора.

У період 2001–2003 рр., навчаючись в Міжнародному університеті бізнесу та права, паралельно був консультантом з юридичних питань товариства з обмеженою відповідальністю «Скандігрупп».

Також, продовжуючи навчання у виші, став заступником начальника Державної річкової інспекції з безпеки судноплавства Головної державної інспекції України з безпеки судноплавства, де пропрацював до 2004 року.

У 2004 році був призначений начальником Державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт», яке впродовж майже двох років зміг із аутсайдера вивести в лідери галузі морських перевезень.

Із квітня по листопад 2006 року був комерційним директором приватного підприємства «Галина».

У період 2006–2007 рр. працював на посаді першого заступника начальника (заступник з експлуатації) Державного підприємства «Севастопольський морський торгівельний порт» у місці Севастополь (АР Крим).

З липня по листопад 2007 року був призначений виконуючим обов’язки начальника Державного підприємства «Євпаторійський морський торгівельний порт» (АР Крим), після чого був затверджений на посаді генерального директора даного підприємства, яким керував до 2008 року включно.

Впродовж 2010–2011 рр. працював на посаді директора Державного підприємства «Морський торгівельний порт» у місті Скадовськ (Херсонська область).

У період 2013–2014 рр. був радником начальника Державного підприємства «Севастопольський морський рибний порт» із дислокацією в місті Севастополь (АР Крим).

Впродовж 3-5 вересня 2015 року пропрацював (3 дні!) на посаді виконуючого обов’язки директора Державного підприємства «Сервіс», у власності якого перебували два великі автономні морозильні траулери «Олексій Слободчиков» та «Іван Голубець», загальною вартістю близько 500 млн. грн. Був звільнений через категоричну відмову передавати означені кораблі (плавучі рибзаводи) в оренду сумнівній кіпрській компанії на вкрай невигідних для держави умовах.

2016–2017 рр. – працював на посаді радника директора Державного підприємства «Науково-технічний комплекс «Завод точної механіки» у місті Кам’янець-Подільский (Хмельницька область).

У 2017 році був призначений тимчасово виконуючим обов’язки директора Державного підприємства «Івашківський спиртозавод» (Харківська область).
На даний час тимчасово непрацючий.

65 464 переглядів


Напишіть свій коментар

Ваша e-mail адреса не буде опублікована.


Ім'я*